27 жовтня у Львівському пресклубі відбулася презентація результатів проєкту “Підхід, заснований на правах людини, у змісті та реалізації культурних політик”. Під час презентації керівник проєкту Олена Грабовська та експертки Марія Ясеновська і Богдана Гурій представили основні результати дослідження та рекомендації для подальшого вдосконалення ситуації з відображенням принципів та цінностей прав людини у процесах підготовки та документах культурних політик ОТГ.

За словами Олени Грабовської, керівниці проєкту, президентки Регіонального благодійного фонду «Резонанс», культурне життя – це не лише залучення населення до розважальних заходів, як це відбувається нині у більшості громад. Це – забезпечення прав і створення умов для кожного мешканця реалізовувати свій творчий потенціал. А ще – можливість внесення власних про позицій щодо культурного життя в громаді і контролю всіх заходів у цій сфері.

На жаль, такі можливості нівелюються навіть на законодавчому рівні. Дослідники й аналітики дійшли невтішного висновку, що сфера культури не розглядають як сферу реалізації прав людини. Культурні політики, стратегії та програми розвитку переважно створюють умови лише для споживання культурних послуг. Заклади культури екстраполюють як заклади сфери обслуговування, які надають культурні послуги, а не як інституції, покликані забезпечити реалізацію прав людини у сфері культури.Головна і типова проблема практично в усіх громадах – це те, що культурні програми в них спрямовані не на участь мешканців у культурному житті, а лише на їхнє залучення до розважальних та освітніх заходів. Натомість кожен житель має право на активну, вільну та свідому участь у процесах ухвалення рішень, які впливають на дотримання і реалізацію культурної політики в громаді.

Експерти також відзначають, що під час реалізації культурної політики порушують принцип рівності та недискримінації: майже половина документів не містить жодного згадування про нього або його похідні. У громадах проводять роботу із вразливими групами, однак, переважно, увагу звертають на групи, які толеруються більшістю суспільства – діти та молодь, люди з інвалідністю, переміщені особи, ветерани АТО, молодь, люди похилого віку. Водночас, зазначають експерти, на практиці значних успіхів впровадження принципу рівності та недискримінації було досягнуто завдяки діяльності міжнародних та донорських грантових програм у сфері культури. Завдяки ним вдалося розширити саме розуміння категорій вразливих груп та збільшення кількості заходів для них, а також застосувати ґендерно-орієнтований підхід до цих програм.

Повний запис трансляції відеомоста доступний за посиланням: https://pressclub.lviv.ua/planuiut-zakhody-ale-y-ne-dumaiut-finansuvaty-u-lvovi-rozpovily-iak-bilshist-hromad-pratsiuie-u-sferi-kultury/